Не можу тугу вилити словами!..
Пригадуєш, як ми жили без мами?
Як в вісім років я варила й прала
І брата так невміло доглядала?
Закреслив ти, що разом пережито,
І ниті обірвав, що з’єднували нас,
З чужими веселишся та святкуєш…
І хто правий – покаже згодом час.
Не плачте, очі. Серце, не кричи,
А мовчки хрест свій крізь роки неси.
Та досі розум мій не може те сприйняти,
Що рідну кров на іншу можна проміняти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353299
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.07.2012
автор: палагняк