(з анекдоту)
Перед весіллям:
Він: Дочекатися ледве я зміг, що за мить!
Вона: Може, краще піду я, є стільки доріг?
Він: Та ж бо ні! Це – як влітку нападав би сніг.
Вона: А ти любиш мене, так, аж серце бринить?
Він: Та звичайно, а чом сумніваєшся ти?
Вона: А чи зраджував ти, признавайся скоріш!
Він: Та ти що? Ти смієшся, жартуєш чи спиш?
Вона: Цілуватимеш міцно? Щоб аж розцвісти?
Він: Буду! - Чесно скажу, просто ти зрозумій.
Вона: Лупцюватимеш, милий, скажи ти мені?
Він: Та нізащо! То що за слова ще дурні?
Вона: А я вірити можу тобі, милий мій?
*****
Після весілля:
(читаємо той же вірш з кінця до початку)
Вона: А я вірити можу тобі, милий мій?
Він: Та нізащо! То що за слова ще дурні?
Вона: Лупцюватимеш, милий, скажи ти мені?
Він: Буду! - Чесно скажу, просто ти зрозумій.
Вона: Цілуватимеш міцно? Щоб аж розцвісти?
Він: Та ти що? Ти смієшся, жартуєш чи спиш?
Вона: А чи зраджував ти, признавайся скоріш!
Він: Та звичайно, а чом сумніваєшся ти?
Вона: А ти любиш мене, так, аж серце бринить?
Він: Та ж бо ні! Це – як влітку нападав би сніг.
Вона: Може, краще піду я, є стільки доріг?
Він: Дочекатися ледве я зміг, що за мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353202
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 27.07.2012
автор: Ліоліна