Отак щодня

Пізній  вечір,  а  я  все  не  спала.
Навкруги  усе  я  розглядала.
Ось  перша  зірка  загорілась,
За  нею  ще  і  ще  одна.
Не  сила  більше-все  стомилась
Одне  і  теж  -отак  щодня
Хоча  би  щось  нехай  змінилось,
Можливо  зорі,  світ  чи  я.
Усе  як  було  залишилось,
Буденність  сірого  життя.
І  знову  день,  а  далі  вечір
Самотність,  біль,  гірка  печаль
Лягають  вкотре  вже  на  плечі,
І  їх  мене  чомусь  не  жаль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353112
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2012
автор: Victoria__