Усе життя іде в постійних "треба"
Впостійних "так роби" ,так "не роби"
Я часто заздрю хмарам тим, що в небі
Хочеш -пливи, а хочеш -не пливи.
А я стомилася, не хочу вже нічого_
Ні щастя, ні любові, ні шукань.
Я хочу лиш втекти від усього цього
І від своїх нескінченних бажань.
Здається, що життя -тобі дарунок!
Здається, що я можу щось змінить....
Я сподіваюсь прийде порятунок
І всі ми навчимося краще жить....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353106
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2012
автор: Victoria__