Мій ПЕРШИЙ був кумедним хлопцем,
він звав мене, а я ховалась,
та раптом уночі спіймав,
і я до болі відбивалась.
Він цілував мене у очі
і шепотів такі слова,
що як згадаю темні ночі,
то червонію без кінця.
Мій ДРУГИЙ був розумним хлопцем
і зараз згадую його,
як та міцна горілка з перцем;
він досягати звик свого.
Гадав, що втримати зуміє,
що поруч буду назавжди,
та залишитись не зуміла
і полетіла як завжди.
Мій ТРЕТІЙ був веселим хлопцем,
він жартувати гарно вмів,
та ненароком аж у серце
своїм слівцем мене задів.
ЧЕТВЕРТИЙ був коханцем файним,
і день, і ніч мене хотів,
у ліжку був доволі гарним,
та в серці слід не залишив.
Мій ПЯТИЙ був господар долі,
він розумів мене без слів,
ми схожими були до болі,
робив зі мною, що хотів.
Була я навіть полюбила
і з ним лишитися схотіла,
та ненадовго, бо втекла,
я завше звикла буть одна.
……………………………………………
Мабуть, усе б життя тікала,
та раз, тікаючи, упала,
так боляче, а я сміялась,
бо покохала в перший раз…
P.S.: з реальним життям автора цей вірш нічого спільного не має =)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2012
автор: BlackAngel