Холодна війна.

Навіщо  всі  слова  говориш  за  проханням?
Так  хоче  серце  ласки  .  Її  воно  чекає….
Моя  душа  біжить  за  втраченим  бажанням,
Бажання  у  тобі  .  Воно  ,  як  ти,  тікає…

Вже  іншим  почуттям  твій  перейнявся  мозок..
Я  жадібно  стискаю  мобільний  телефон.
Благаю  тепле  слово,  неначе  відморозок!
І  серце  знов  кричить  у  ретро  -  мікрофон!

В  агоніях  кричу,  і  б’юсь  об  білу  стінку,
Кидаю  на  підлогу  предмети  зі  столів,
Сьогодні  я  боєць  ,  іду  до  цілі  стрімко!
Моя  війна  самотня:  без  війська  й  королів!

Години  сліз  солених  наповнили  відерце,
Жую  й  ковтаю  текст,  який  не  розпізнала,
І  власними  руками  вбиваю  трепіт  в  серці,
Вбиваю  те  бажання,  якого  так  чекала!


Мобільний  ,  наче  персик,  стиснула  у  руці,
І  сік  солодкий  вперше,  з  жагою  випиваю!
ЗагОїлися  рани  на  зболенім  лиці,
У  цій  війні  холодній,  я  лиш  тепла  благала!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352944
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2012
автор: Sukhovilova