Миготить моє вікно:
То дерева затулили
Сонця золоте крило,
Що квапить швидко до родини.
Своє проміння захова
За обрій оранжéвий.
Вже тихо-тихо насува
Свою перину зорянорожеву.
А зорі? Зорі? То дива,
Се сіяча зернята теплі,
Які щоночі висипа
На чорноземи неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352892
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 25.07.2012
автор: Сергій Ожібко