знову ранок, чорна кава
обпікає засохлі губи
ми з тобою уже не разом
ми з тобою уже не будем
заглядати до цих історій
розрізняти правду і грішність
я пустеля ти дикі гори
а між нами всього лиш вічність
заблукала в собі з тобою
розірвала звязки з цим світом
я здаюся не траба бою
йди святкуй, чаруйся літом
чорна кава і тихий ранок
вчора ніби ніколи не було
лиш насправді оголені рани
на моєму серці прогнулось
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352838
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2012
автор: insha