Вірша написано комусь,
Він адресований людині.
Та не підписаний чомусь,
Ламаю голову й по нині.
Можливо, я той адресат,
Мені відкрила душу й серце.
Але можливо, що це жарт,
В якому вдосталь буде перцю.
Відомо вже мені давно,
Я не герой твого роману.
І скажеш ти мені «чого?»
Йому ти скажеш: «тАну, тАну».
Але надія, промінцем,
У серці жевріє, та б’ється.
Та зникне, вже перед кінцем,
Коли ховати доведеться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352812
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2012
автор: Линник Анатолій