Тоді і там...неначе сон…в обіймах ранку,
Дрімає тиша...в срібних пелюстках дощу,
Прозорі краплі дріботять по склу фіранки, -
Збігають в грона по розлогому плющу.
Тоді і там...десь…на межі…між днем і ніччю,
Душа пройметься ніжним паводком думок,
І все що істинне, реальне... знов містичне,
Як ніч спокуси, чи то місячний танок...
І знов відчую те, що я в тобі втрачаюсь,
Як крихке світло на світанку ліхтаря,
І ти відчуєш теж, що ти себе втрачаєш,
Від плину тих думок, де разом ти і я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352740
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: Раїса Гришина