Літала ластівка дощем –
Холодний йшов, і очі мружить.
Укрита щастям, мов плащем:
Ми летимо, мій вільний друже!
Зникає міра, цілий день,
Та звідкись виникне оскома
Чи він казав слова пісень…
Пусте. Наскрізно-звична втома.
Літає ластівка і шлях -
Холодний дощ, сидить в калюжі.
На сольресоль, щебече птах,
А хмари мов горби верблюжі.
Вони,здавалось, що жили -
Великі, сильні, хмари дужі.
Дощі розтрушують згори,
Але до пташки їм байдуже.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352607
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: Андрій Гагін