Мене за щось так ненавидить небо.
За що? Не знаю, я так не хотів.
А якось жити... Жити якось треба.
Хай не для себе, хай хоча би мить.
Я ж догорю осіннім смолоскипом,
втечу, затвердну, мов чудний бурштин.
Не тішитимусь в червні цвіту липи.
Страшна самотність, коли не один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352580
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2012
автор: Мак Леланд