О могутній, крислатий, свідку давніх подій.
Скільки б міг розказати ти про радість, про біль?
Про народні повстання, про тиранів, катів,
Про любов і страждання, про відвагу, про гнів…
Бачив ти, як проходив в сорок першому бій.
Над тобою знущався злих запроданців рій.
Це вони розпинали молодих і старих
На розлогих та дужих, дубе, вітах твоїх.
Був ти свідком наруги та безжалісних страт.
Й досі чуєш, напевно, крику й болю набат,
Й досі бачиш – корою кров багряна стіка,
Й відчуваєш на гілках рани від мотузка…
Крижаною рукою корінь жах охопив,
Твою крону столітню навпіл враз поділив.
Зеленіє надія, але сушить журба –
Переконливий доказ: два у долі крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352408
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.07.2012
автор: палагняк