Смуток оживає в голові,
Сни тривожні зачастили.
Неспокій плаває в крові,
Думки всі втрачають сили.
Зенацька наче з-за спини,
З рота виліта потвора.
Притискає аж до стіни,
Тут засіялась зла спора.
Квітковий сад увесь прив'яв,
І в цім ти сам виноватий,
Ти ж доглядати обіцяв!
А не копитами топтати...
15.03.2012 10:02
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2012
автор: Dark Tranquillity