Здається, я його кохаю..
Такого милого, смішного,
Із ніжним ароматом чаю,
Руками теплими, як сонце.
Здається, щось в мені вирує,
Веде нерівну боротьбу.
І мою черству недовірливість
Перетворює в доброту.
Вже не здається, а то правда,
Що він в думках моїх постійно,
Що кожен ранок починаю
З нами придуманої пісні.
І не здається, що без нього
життя би мало інший вигляд.
Він поряд, він трима за руку,
Він викида з душі каміння.
Ні, не здається, я кохаю!..
Такого милого, смішного,
Із ніжним ароматом чаю,
й сонцем нагрітими долонями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2012
автор: Паперова Думка