* * *

Проходячи  повз  нього,розчиняється  в  повітрі.
А  їй  всього  б  кінчиками  пальців  його  торкнутись.
Її  лише  б  відчути  запах  ТВОГО  волосся,
ВІН  ж  бо  паростком  хвойним  проростається  в  серці.

А  їй  всього  б  стати  його  озоном.
До  глибинок  душі  пролитись  хоче.
Їй  неохота  у  світі  фантазій  жити.
Ладна  власне  серце  з  грудей  втоптати.

А  їй  кортить
бути  крихітною  його  дівчинкою
осліпленою  любов  'ю.
Та  вона  як  не  допалок,
як  недопите  вино  в  нього.
Як  половина  чогось  розбитого.

А  їй  всього  б  впасти  йому  на  груди.
торкнутись,
на  дотик  відчути.
Та  вона  ж  не  ідеал  для  нього.
лише  мрією  все  це  буде.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352352
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2012
автор: ****