Ми об'єднані Тарасовим словом,
Поряд завжди папір і ручка.
Серед Всесвіту рими ловим,
А може прийде ідея влучна.
В круговерті суєти, роботи,
Засяє віршоване проміння,
Як відчуття солодкої свободи,
Що глибоко пустила коріння.
Хтось скаже-: "Цього не треба,
Вистачає справ у житті",
Та виникає гостра потреба,
Коли з думками на самоті.
І фрази почнуть кружляти,
Густими хмарами в голові,
Щоб дощем потому пролляти,
Та вилитись на письмі.
І рясно зійде врожай,
Колосами нового вірша.
Не зупиняйся колего,так тримай,
Хай не черствіє ніколи душа!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352325
Рубрика: Ода
дата надходження 23.07.2012
автор: Мандрівник