Казка про мірошника та сірого котика

У  мірошника  старого
Жив  був  сірий  кіт,
Та  кмітливого  такого
Ще  не  бачив  світ.
Що  старий  не  побажає  –
За  єдину  мить
Вcе  дістане  й  приготує
Діду  сірий  кіт.
І  вареники  в  сметані,
Борщ  чи  деруни,
Чи  млинці  пухкі  й  рум’яні
З  вишнями  смачні.
Повечеряє  мірошник  –
Люльку  кіт  несе,
Тупне  лапкою  тихенько  –
Сяє    в  хаті  все.
У  святу  неділю  діду
Чарку    наливав,
Сам  не  пив  вина  й  горілки
Та  не  розмовляв.
Розумів  кіт  українську,
Грецьку  розумів,
Від  латині  аж  до  ранку
Ніжно    муркотів.
Розумів,  але  ніколи
Кіт  не  розмовляв,
“Розумієш”  –  дід  питає,
Котик  каже:  “Мяв.”  
Ось  збирається  в  Полтаву
Якось  ранком  дід,
Гладить  котика  та  каже:
“Повернусь  в  обід,
Не  сумуй  ти  тут  за  мною,
Рибки  полови,
Запросили  в  гості  діда,
В  гості  до  вдови.  ”
Ось  поїхав  дід  в  Полтаву,
Котик  вудки  взяв
І  чомусь  так  сумно-сумно
Муркну:  “Мяв    та  мяв.  ”
Повертається  до  хати
Через  тиждень  дід,
В  хаті  прибрано  та  тепло,
На  столі  обід.
Повернувся  дід  з  Полтави
Та  вже  не  один,
Жінка  двері  відкриває,
Йде  за  нею  син.
Кіт  частує  всіх,  як  знає,
Страви  подає,
“Як  тобі  тут  –  дід  питає  –
Серденько  моє?
Що  я  вже    не  побажаю  –
За  єдину  мить
Вcе  дістане  й  приготує
Діду  сірий  кіт.
І  вареники  в  сметані,
Борщ  чи  деруни,
Чи  млинці  пухкі  й  рум’яні
З  вишнями  смачні.
Повечеряю  –  до  мене  
Люльку  кіт  несе,
Тупне  лапкою  тихенько  –
Сяє    в  хаті  все.
У  святу  неділю  чарку
Повну  наливав,
Сам  не  пив    вина  й  горілки,
Та  не  розмовляв.
Нашу  мову  розуміє,
Грецьку  розумів,
Від  латині  аж  до  ранку
Якось    муркотів.
Розуміє,  та  ніколи
Він    не  розмовляв,
“Розумієш”  –  я  питаю,
Котик  каже:  “Мяв.”  
–  Що  ж  тут  дивного  такого
Жіночка  йому,
Розуміти  –  розуміє,
А  мовчить  чому?  

Так  в  житті  у  нас  буває
Я  й  сам  не  збагну,
Дурять  нас  –  всі  розуміють,
А  мовчать  чому?!

18-20.07.12р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352205
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 22.07.2012
автор: Ерох2