Люблю життя у різні пори року,
Та осінь — найчутливіша із них.
Ну, хто ж її замінить, звабооку,
У відчуттях безмежно-потайних?
Ще сонечко цілується з землею,
Промінчиків розкидує каскад,
Залишить спогад з долею своєю,
Де щедро розстелився листопад.
Все промайне, спливе у водограї:
І літо, й осінь, і зима, й весна.
Роки відгомонять, як лист у гаї...
Бринить життя, як пісня чарівна! 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352093
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.07.2012
автор: Lana P.