Остання

Дощ  пестить  нічні  калюжі...
Ця  злива  для  нас  остання.  -
Вже  завтра  в  чужому  душі
Я  змию  твоє  кохання...

Між  нами  повзе  повільно
Солодка  зваблива  втома.
Вже  завтра  я  буду  вільна!
Вже  завтра  ти  будеш...  вдома.

Не  зникне,  мабуть,  ніколи
У  серці  помийна  яма...
Між  твій  поцінунок  кволий
Вплітаю  своє  "ti  amo"...

Вже  завтра  в  чужому  душі
Я  змию  твоє  кохання...
...І  смуток  мене  задушить...
Ця  злива  для  нас  остання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352033
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2012
автор: Єва Лавінська