Гамір в помешканні, так годують у зоо пернатих,
Потім, - тиша, як наче, - у юрському парку,
Фіранки в паски, килимок… і вікна у гратах,
Це я вдома, в реальному світі (ремарка).
Відтак, переселюсь в одне з автентичних поселень,
Нічого не візьму… туди не пропустять багаж,
Душа невагома, цілком безтілесна… Зупевно, -
Потреби нема їй міняти давній навхрест бандаж.
Розімкнута куля, і розчахнуті вікна галактик
Навстіж імлі , від одвічних земних тяжінь,
Лиш встигнути б ще сплатити хоч першу рату
Тим, що зостались в помешканні досі любити її.
* бинти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351963
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2012
автор: Лана Сянська