Порвалась нитка, та що вишивала
Червоним хрестиком синівську долю,
Тоді матуся певно і не знала,
Скільки ця нитка принесе їй болю.
А чорна вилась, не хотіла рватись,
Хрести ложила де лягли червоні
І тільки потім, потім пригадалось,
Коли злу звістку узяла в долоні.
Усе не так, бо нитка розірвалась,
Була надія, та погасло сонце,
Хотілось співу, але не співалось
І тільки смуток стукав у віконце.
Хоч кажуть, що червоне – це кохання,
А чорне - туга, біль, якась розлука,
Нитка, що рвалась - принесла страждання,
А ціла нитка по житті - це мука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351941
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2012
автор: Віталій Назарук