Безладно вогнище тріщить,
Лікує рани потаємні…
Шукаю істину банальну,
Насправді так нестерпно і байдуже водночас,
І хочеться кричати у безодню,
Та всі слова мої німі,
Німі до страху, сорому, до сміху…
Це моя страта! А на очах лиш крижана сльоза сія…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351809
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2012
автор: Журавель Яна