Зіжми свою волю в кулак
І випусти в житньому полі.
Ти віддалАсь йому просто так
Тож мовчи, сліз бУло доволі.
Усміхатись і йти просто неба,
Доторкатися кожним кроком.
Мабуть все, що тобі було треба -
Продавала чужим ненароком.
А чужинці за безцінь купляли
Твою душу, свободу і гідність,
По частинках тебе розбирали,
А ти з гордістю грала покірність.
Що ж для себе ти добре зробила,
Окрім того, що стала повітрям?
Бога в гори летіти просила,
А Він просто віддав тебе людям...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351781
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.07.2012
автор: бедрик