Годинник відбиває кожну мить,
Ще волю, долю і сніги.
І, надриваючись, кричить
Хтось непідкупний, та не ти.
Не ти, ти завжди лиш мовчиш,
Ти балачки пусті не любиш,
Ненавидиш густі дощі,
Туманом сірим тільки куриш.
Повсюди куриш ладаном своїм
І про життя не любиш говорити.
Ти вже помер, а волі не здобув:
Свободи й щастя людям не здобути.
Це можуть мати всі лише святі,
Кохані і безумці щирі.
А ти ніколи в світі не любив,
І розум чистий твій, і серце в формаліні.
Воно лежить собі немов нове,
Не б’ється більш - немає більше крові.
І ти, як і раніш, мовчиш.
А тиша, як завжди, говорить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351324
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2012
автор: Aelita Bostock