Відкрий для світу надглибокі
Свої зіниці буро-золоті
І подивись у неба надвисокі
Озера, вольні й молоді.
Відкрий душі легкої тонкі ниті
Для пальців долі ніжних, чарівних,
А серце хай підноситься щомиті
У танці мрій закоханих отих.
Відлинь у подиху жаских вітрів,
Найвищої симфонії любові
У транс, на межі всіх світів,
До музи моєї напівживої.
Скажи “спасибі” їй за кожну мить,
За кожне слово, рух і подих,
Бо мозок мій навіки спить,
Допоки ти єси, допоки сонце сходить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351323
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2012
автор: Aelita Bostock