Мені не вдається іти! Озираюсь
На час, де не було прощання.
Я кожного ранку ще я. Прокидаюсь,
І кожного дня як востаннє.
Тепер не боюся і тут залишаюсь,
Нехай вже без цілі і карти.
Я зовсім одна, та за двох посміхаюсь, -
Таке життя теж чогось варте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351230
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2012
автор: Анна Дікс