Я зовсім… (Такий собі «автопАртрет»)

Я  зовсім  божевільний…  
Не  те,  що  інші  кажуть!  
Хоча,  не  обопільно,  
Але,  чомусь,  не  «зважать»…  

Я  зовсім  педантичний,  
І  всі  це  помічають  
Ох…  образ  «драматичний»…  
(В  душі  так  заважає…)  

Я  зовсім  «не  граційний»,  
Важкі  рухливості  моїх  невмінь  
Впливають,  радше,  емоційно!  
(Не  хочу  для  майбутніх  поколінь…)  

Тепер  про  файне,  пані  та  панове,  
Не  про  трагічне,  за̀вжди,  вести  мову!  

Я  зовсім  елегійно,  
На  поміч  всім  прийду  
І  за̀вжди  енергійно,  
Всі  справи  доведу  

Я  зовсім  перфекційний,  
(Не  в  плані  «сферетичного»)  
Принципно  й  дотаційний,  
Моральний  устрій  «звичного»…  
-----------------------------------------------------  
Я  зовсім  божевільний…  
Останнім  часом  –  точно!  
Для  інших  ще  «живильний»,  
«Яскравий»…Мо’  заочно!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351153
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 18.07.2012
автор: Вальдемар Феруменко