асфальтна реальність.

Осіннє  останнє  опале  листя
Яке  пороги  не  жаліло
Замерзле  пожовкле  місто
Яке  віками  не  зеленіло


Холодні  розтоптані  тротуари
Змокші  під  дощем
І  давно  забуті  бульвари
Стали  просто  явищем


Асфальт  посів  місце  престолу
Топчуть  всі,  зате  головний
І  подих  холодного  ментолу
В  його  вустах  став  простий


Маршрутки  як  завжди  проїджають
Прохожі  не  подадуть  вам  руку
Але  після  себе  залишають
Сум,  самотність,  і  грязюку

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350965
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.07.2012
автор: annn