Ми з тобою бачились оди лиш раз,
Та життєва дорога розвела нас.
І можливо не судилося,
Та зустрітись довелось.
Один лиш раз…
В обіймах я твоїх тонула
І не існувало більш нікого…
І час неначе зупинивсь…
На перекір тій долі хитрій,
Серце сповнилось бажанням
Та на устах залишилось мовчання…
І серця стук вже не спинити,
З пам’яті не стерти миті
Та на згадку серце б’ється вже за двох!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350879
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2012
автор: Martina