Почуй

Ти  чуєш?
Ти  чуєш  свій  голос  
У  шумі  міста?
Ти  малюєш  зорі,
Зорі,  мов  кришталь  чисті.  
Ти  здобуваєш  волю,
Мов  золотий  колос
На  панському  полі,
Та  руки  вже  кволі,
Й  обвуглені  кисті.  
У  пійманця  намисті
Різковладного  болю
Ти  ніяк  не  відчуєш,
Ти  щастя  віщуєш,
Що  вмерло  давно.  
Поховали  його.  
Посмій  зважать
На  стару  мать.  
Бо,  загубивши  свої  цілі,
Тут  залишилось
Лише  плакать  -
На  могилі  -
І  не  боятись,
Що  невмілі
Говорять  на  землі  кругом,
Лепещуть  дерзким  язиком.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350775
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2012
автор: Aelita Bostock