Я заново придумаю кохання

Я  намалюю  світ  своїми  кольорами.
Придумаю  планету  і  людей,
Історію  з  якої  все  почалось,
Я  намалюю  ніч  і  намалюю  день.

Я  заново  придумаю  кохання
І  дам  йому  твоє  ім'я.
Хай  кожен  в  світі  величає,
Моє  до  тебе  почуття.

Для  тебе  намалюю  гори,
Ставки,  і  ріки,  й  океан,
І  як  ховається  у  морі  сонце,
І  місяць  виглядає  як  з-за  хмар.

А  ще  я  намалюю  нічне  небо
І  тисячі  зірок  на  нім.
Де  кожна  зірка  це  чиєсь  бажання
І  місяць  наче  чарівник.

А  потім  намалюю  ранок
І  в  світлі  сонця  капельки  роси.
І  як  з-за  лісу  виглядає  сонце
Як  вітерець  доносить  запахи  весни.

Якщо  захочеш  осені  не  буде
І  на  деревах  буде  завжди  цвіт.
Якщо  захочеш  зла  більше  не  буде
І  люди  будуть  вічно  молоді

Я  намалюю  кожну  твою  мрію,
Я  намалюю  кожен  подих  твій,
Я  намалюю  для  усіх  надію,
Я  намалюю  віру  для  усіх.

А  потім  світ  хай  зачекає,
Коли  я  буду  малювати  дім,
Собачку,  квіти,  наших  дітлахів,
Тебе  таку  щасливу,  чарівну
Себе  і  на  устах:  «ЛЮБЛЮ  ТЕБЕ  ОДНУ!»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2012
автор: ginfix