Роки біжать,
не має спину,
ген діти, як птахи летять,
ми все життя
на них гнем спину,
аби довести до пуття.
Хай буде в них
усе найліпше,
не гірше, ніж в сусіда є,
вища - з елітних,
авто - швидче,
і житло, щоб було своє.
Не всі підряд,
якщо вже чесно,
як каже дехто тет-а-тет,
та всі терплять,
серцями гречні,
такий вже наш менталітет?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350279
Рубрика: Сатира
дата надходження 14.07.2012
автор: tatapoli