Покинула усе що зростила
в собі в тобі, померла на роки
життя спинилось, відпустила...
марево стерло мене на віки.
Депресія зжирала зсередини,
тривога обіймала всю свідомість
надумані ілюзії і вимучені сили
і купа снів, метаморфоз натомість.
І погляди в нікуди, щось шукала,
можливо твої риси на чужих обличчях,
в напрузі ти тримав так довго вдало...
чужі, усі чужі навколо, наче потойбіччя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2012
автор: owl silence