Дві річеньки влелись у мою річку
Стрімким потоком, з теплою росою.
Переплелись три долі в одну стрічку,
І стали вже могутньою водою!
Вода летить. Її штовхає доля.
Б`є об каміння, несе в круговоріт,
Але в кінці, чекає простір моря.
Там, за шляхом, чекає увесь світ.
І ми дольємся до кінця, до раю.
Бо кожна з нас тепер вже не одна.
Ви завжди поруч, рідні, я це знаю.
Разом ми відштовхнемося від дна!́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350066
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2012
автор: Ярина Яра