Очі твої то є сіро-зелене свічадо,
Мохом укутані скелі варязьких фіордів.
Місячне марево - з попелом димне волосся
Коротко й гостро острижене зілля на клумбах.
Руки твої ніби гілки гнучкого горіху,
Темні й шорсткі, тихо вп`ялися пальцями в серце.
Ніжно-зневажлива лінія - зімкнені губи,
Вигнена в усмішку - знак архаїчної влади.
Рухи твої - підсвідомий фокстрот ляльковода,
Хочеш Мальвіну, а поруч - лише Галатея.
Годі анданте, заграй вже на нервах віваче.
Витеши серце і вкручуй у тіло гачочки.
Примітка:
анданте - спокійно,
віваче - швидко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350054
Рубрика: Панегірик
дата надходження 13.07.2012
автор: Fragola