Про онука Дмитрика

Народила  доня  сина.
Наче  з  казки  ця  дитина,
Просто  на  очах  росте  –
Богатир  у  нас  буде.
Пару  місяців  лиш  має  –
Сам  вже  на  живіт  лягає.
«Коней  попасе»так  трішки
І,  спираючись  на  ніжки,
Знов  на  плечі  повертає
Ще  й    завзято  щось  співає.
Та  за  хвилю  козачок
Знов  лягає  на  бочок.
Він  і  лазити  береться,
І  до  братчика  сміється,
З  татом  надворі  гуляє,
Все  уважно  розглядає.
До  усього  він  цікавий,  
Не  плаксивий,  сильний,  жвавий.
У  долоньки  «тосі»  б’є,
Молочка  багато  п’є.
Вже  й  характер  проявляє,
І  уваги  вимагає.
З  мами  погляду  не  зводить,
Як  про  щось  з  нею  «говорить».
Любить  все  у  руки  брати,
На  повітрі  свіжім  спати…
Ось  такий  малюк  у  нас!
Тішить  серце  повсякчас!
Що  росте  така  відрада  –  
Вся  родина  дуже  рада!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350031
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2012
автор: палагняк