В окопах ховаємось часу
Минулого цураємось свого
Перетворившись в сіру масу
В 21-ому столітті живемо
Пусті слова звеличуєм в піснях
Кохання по дорозі загубивши
На чужих кудись прямуємо конях
Свого раю так і не відкривши
Де ж душа та чиста,не сплюндрована ?
Де ж молодість,що пахне чебрецем?
Де воля сталью загартована?
І українці від праці спаленим лицем ?
Чому ми,неначе миші
Шукаємо притулку у норі?
Нам аби бути ситими, і в тиші
Нас не цікавить,що вгорі
І корабель,що зветься Україна
В бурхливім морі ледь пливе
Ніхто не знає скільки ця країна
На світі проживе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349921
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.07.2012
автор: Леся Приліпко-Руснак