Втрачена доля

В  окопах    ховаємось  часу
Минулого  цураємось  свого
Перетворившись  в  сіру  масу
В    21-ому  столітті  живемо

Пусті  слова  звеличуєм  в  піснях
Кохання  по  дорозі  загубивши
На  чужих  кудись  прямуємо  конях
Свого  раю  так  і  не  відкривши

Де  ж  душа  та  чиста,не  сплюндрована  ?
Де  ж  молодість,що  пахне  чебрецем?
Де  воля  сталью    загартована?
І  українці  від  праці  спаленим  лицем  ?

Чому  ми,неначе  миші
Шукаємо  притулку  у  норі?
Нам  аби  бути  ситими,  і  в  тиші
Нас  не  цікавить,що  вгорі

І  корабель,що  зветься  Україна
В  бурхливім  морі  ледь  пливе
Ніхто  не  знає  скільки  ця  країна
На  світі  проживе

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349921
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.07.2012
автор: Леся Приліпко-Руснак