В гаю замовкли солов’ї
І розриває туга груди,
Летять думки в чужі краї,
Моє тепло несучи всюди.
А десь далеко угорі,
Летять хмарками за туманом,
Мов білі диво-кораблі,
На обрії з’явились рано.
Ярило в небі знов пече,
Земля така, що не ступити,
Обніме вітер за плече,
У прохолоді дасть пожити.
Бо коли спека на дворі,
Для мене ти, як прохолода,
Хмаринка та, що угорі,
А там де небо - там свобода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349889
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2012
автор: Віталій Назарук