Я занадто відкритий, а ти
Неймовірно замкнута в собі
І повільно згорають мости
Розчиняючись у пустоті.
Лиш один нам для щастя вечір,
Тільки зорі і лава в парку.
Нехай ніч накриває плечі, -
Звідси я все рівно не піду.
Показово мене сторонишся,
Та я бачу що це лише гра.
Так від світу цього боронишся,
Хоч всередині тебе війна.
Най не буду тебе цілувати,
Просто мовчки тебе проведу.
Не хотів би тебе я втрачати,
Та додому самотньо іду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2012
автор: Son of Anarchy