svit "Рефлексія"

автор  svit  "Рефлексiя"
 

 можливо  щось  таке  і  напишу
 на  ідишу    чи    може    на    івриті
 бо  вже    «нацмен»    воно  і  є    «нацмен»
 збуваюся  колишньої  чи  ж  рідна
 «імперська»  що  від  матері  та  батька
 лишилась  як  між  іншим  і  мала
 моя  вітчизна  за  межею  вітру…

 нашкрябаю  і  душу  придушу
 доцмокаю  недоїдки  в  кориті
 бо  не  цабе  не  легінь-супермен
 та  й  мова  не  велика  не  чарівна
 і  не  могутня  та  й  життя  то  байка
 про  батьківщину  де  сама  імла
 і  плутанина  і  війна  за  віру

 якої  менш  ніж  куль  у  «магазині»:
 «інтернаціональний»  «А    Ка    еМ»
 /останнє  здобуття  співпраці  й  дружби/
 відсалютує  в  серце  чи  в  печінку
 так  само  в'їдливо  як  гасло  «Хай  живе!..»
 і  брат  на  брата  батько  на  синів
 як  писано  лікнепівським  нащадкам

 магометяни  рОсії  грузини
 знов  неписьменні  пекло  чи  едем
 все  єдно  м'яти-рути-ружі
 збудЯчили  нема  перепочинку
 і  знову  «Хай!»  та  «Хай!..»  кравець  і  швець
 щось  куховарять  ну  а  я  як  скнів
 так  само  животію  і  курчаткам

 років  своїх  підводжу  підрахунок
 хоча  й  частіше  на  порожній  шлунок
 та  все  ж  таки  і  їжа  є  паша
 ясна  річ  співвідносно  з  духом  чАсу
 ні  не  з  джерел  тим  пач  з  «першоджерел»
 засмічених  інферновим  промінням
 /підпитка  степом!  тобто  -  польова/

 приміром  янгол  смертовбивства  поцілунок
 тицьне  і  щезне  /згрішена    душа
 мовляв  живи  поки  ще  не  відчайся…/
 хоча    то    крук    кружля    а    не    орел
 …і  щось  неясне  бовкнув  про  каміння
 отож  живу  а  річечка  сплива

 на  жаль  козацької  співають  запізніло
 бо  воля  наче  вуса  на  клею
 є  щось  таке  і  в  ній  від  бутафорій
 та  й  оселедці  також  в  забутті
 як  те  що  звалося  колись  «сельодкой»
 бо  є  свавілля  безмір  «бєзпрєдєл»
 /от  бачте  знов  не  виламать  «імперську»…

 так  вп'ялась  наче  бідка  огузніла/
 та  й  вибачте  «нацмену»  -  поплюю
 щоб  вуса  не  відклеїлись  під    корінь
 а  що  стосовно  крони  –  в  маятті
 ген  височить  і  майорить  в  польоті…
 недобре  підсумовувать  на  ноті
 із  сумнівів  та  суму  без  сумлінь
 тож    знов    навернемось:  стою  як  «буридел»
 тобто  віслюк  як  дослід  Буридана
 між  жмуттями  полови  між  двох    зел:
 чи  в  море  Чорне  чи  в  затоку  Перську…
                                                                                                                                                                                                                                                                                                 1991    р.
ID:  262385
Рубрика:  Вірші,  Громадянська  лірика
дата  надходження:  30.05.2011  03:27:24
©  дата  внесення  змiн:  30.05.2011  03:27:24
автор:  svit

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349738
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.07.2012
автор: Лана Сянська