Минула ніч. Нервова дрімота перемогла на кілька годин. Здається, я безмежно вдячний нічній темряві, бо в цьому майже-сні мені наснилася моя кохана. Вона прийшла в чомусь білому з зеленим. Після кількох ніжних поглядів я підійшов і сів навпроти неї. Вона не тікала... Вона дивилася в мої очі. Потім поцілувала. Той поцілунок був таким ніжним і якимось неймовірно чистим... Свіжий, як той нічний вітерець, він подарував відчуття реальності. Я ще досі відчуваю на губах дотик її ніжних вуст... Я її кохаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349648
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: Eladar