А наша любов ще така молода.
І ніжністю квітне, і небом літа.
Її не заносить чужа течія,
Вона лиш моя, і вона лиш твоя.
Вже сповнена віри, натхнення і сил.
У серці крізь вічність її пронеси.
Єдина вона і ціни їй нема,
Пройде всі дощі, всі лавини, туман,
Невдачі, образи, сумнівні думки
Долає, лікує, коли ти слабкий.
Втім варто терпляче її берегти.
Спасибі, що щастя це дав мені ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2012
автор: Іра Крижановська