Місячне сяйво блищить на металі,
тиша у горах- предвісник печалі,
не засинай, солдате, на вахті,
вже проспівали імами у башті.
Воїну сниться дівчина Оля,
красуня, зриває волошки,край поля,
мружить від сонця очі-зіниці,
там, у зіницях-любові зірниця.
До автомата лицем притулився,
вродою дівчини в сні,хоч напився,
ніби до дому,на мить, повернувся,
не чує,хтось поряд, об камінчик спіткнувся!
Ох і співає втішене серце,
поряд кохана, ясніша від сонця,
палючого полудня в горах Афгана,
й холодного місяця в очницях душмана.
Короткий удар шилом у вухо,
біль смертоносна,і жодного руху,
в тиші поляжє сьогодні вся рота,
вмиються леза кров*ю і потом.
Місячне сяйво блищить на металі,
тиша у горах- предвісник печалі,
наче ,у сні. на хвильку,забувся,
мертвий солдат до землі пригорнувся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349590
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: Межа реальності