…

А  потім  неждана  приходить  вона,
Блакитне  мереживо  з  бляклої  сині,
І  кожна  корона,  і  кожна  труна,
У  чому,  скажи,  і  кому  ми  ще  винні?

Бліда  іпостась,  напівзлякана  тінь,
В  червоних  кафе  –  недопите  вино…
Так  падає  звечора  синь-височінь,
Коли  ми  спимо,  коли  просто  спимо…

І  вереском  вересня,  вереском  снів  –  
Бліді  парасольки  –  дзвенять  наші  нерви,-
Твоєї  щовечора  п»яної  смерті,
Твоїх  щоранкових  тремтінь-воскресінь…

А  потім  неждана  приходить  вона,
Така  ж,  як  і  безліч  сполоханих  весен!
…В  червоних  кафе,  в  кожній  склянці  вина!
Аби  доповзти  до  ранкової  меси.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349576
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: aja