Коли на землю опускається ніч,
Коли на вулиці стає вже темно
З стареньким місяцем лишаюсь віч – на - віч,
Мені історії розказує таємні
А потім вітер, вічний холостяк,
Кржля навколо, пестить обіймає,
Його спіймати хочу, та ніяк,
Він все тікає, він все кудись тікає.
Пізніше, як настане вже світанок,
І заспівають солов*ї надранок у гаю,
Життю я скажу щиро:«добрий ранок!»
Тебе люблю життя, я так тебе люблю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349557
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.07.2012
автор: Леся Лохалевич