Стою дивлюся кудись там у далину,
Шукаю поглядом колишню дружину.
Свою кохану, милу, єдину.
Ти дарувала Щастя і не одну мені дитину.
Пішла до Бога ти від нас на жаль,
На серці залишила лиш печаль.
Вогняний біль на душі триває,
І ліків від цього у нас не має.
І як на далі з цим мені прожити .
Нема чим полум'я те потушити.
Чарку горілки захотів пригубити..
Щоб у думах своїх заблукати.
Забути геть все мені на мить .
Пробудившись, знову душа і серденько болить.
Ти з новим болем потрапляєш.
Туди де звідки сам тікаєш.
Адже горілкою душу свою не залікуєш.
Дурманом більше тіло покалічиш, до сінця.
А спогад так і не уб'єш.
Лиш згодом час мине, а потім все покладе на свої місця.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349349
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2012
автор: paveljurlov67ju