Змилувався Бог над нами,
Землю окропив дощами,
Щедро напоїв усе довкілля,
Зупинив спекотне божевілля…
Пораділа вся природа
Довгожданій прохолоді.
Знову дихають на повні груди
Дуже змучені від спеки люди…
Теплий вітерець лоскоче,
Ніжно обійняти хоче,
Дощ цілує тіло обережно –
Я люблю його за це безмежно!
Під дощем танцюю боса,
А на віях краплі-роси.
Струмені дощу ловлю губами,
І танцюю різні "па" ногами…
Всередині відчуття шалене -
Дощ змиває все брудне й буденне…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349235
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.07.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО