Юначе, зачекай, ми не встигаєм
Вдихнути подихом блакить,
Умитись росами, розмаєм.
Досить!
Я тебе благаю.
Лиш дай-но випити ковток
Цілющозлатного кришталю,
Тієї самої води, що до кісток
Умерле тіло оживляє.
Диваку!
Я тебе благаю.
Хіба життя — це перегони?
Тебе таки не наздогнать.
Коли б не було кволої утоми,
То можна було б іншеє гадать.
Квапиш ти прямо:
Немає перешкод,
А ми блукаємо, блукаєм,
Від злигоднів і до незгод,
Шукаючи для себе Раю.
Зупинися, хлопче!
Я тебе благаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349214
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2012
автор: Сергій Ожібко