Я знаю, дощами світанок укритий.
Я знаю, і серце дощами горить.
Я знаю, що спокій наляканий вітром,
Не знаю, чому у душі так болить.
Я знаю, зітхає осіння надія,
Я знаю, коханню нема вороття,
Я знаю, моє ти хмільне божевілля,
Не знаю, чом люблю щодня.
Пішов би, та серпень не відпускає,
Все ллє на стежинки росу,
На наше єднання солодке чекає,
Тебе у собі пронесу.
Я знаю, омана наша відкрита,
Я знаю, нема вже давно вороття.
Не знаю лише, чом скроня покрита,
Невже ти пішла із мого життя?
Вертайся. Я, знаєш, чекати умію.
Вертайся... Без тебе самотній я знов.
Даруй поцілунком надію,
Очима даруй ти любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2012
автор: Ніка Мельник